ФОРМУВАННЯ ПАТРІОТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ УЧНІВ НА ПРИКЛАДІ
ІСТОРИЧНИХ
ПОСТАТЕЙ УКРАЇНИ
ВСТУП
Актуальність
теми. В наш час коли
стоїть гостро питання про взаємні відносини між Росією та Україною , про нашу
взаємодію , братерство , про історію розвитку наших країн важливим залишаться
питання про історичне об'єднання наших країн при підписанні
московсько-українського договору 1654р. Багато істориків , науковців і простих
людей в різний час дорікали Хмельницькому за те, що той віддав Україну
під зверхність Росії. Але всім зрозуміло , що важко переоцінити вплив, що його
справив на перебіг української історії Богдан Хмельницький і його дії.
Українські, російські та польські історики порівнюють його здобутки з
досягненнями таких гігантів XVII ст., як Олівер Кромвель в Англії та Валенштайн
у Богемії.
[ В дослідженнях, присвячених гетьманові та його добі, часто
наголошується на його вмінні здобувати так багато, маючи так мало. Хмельницький
відновлює український політичний організм там, де він давно перестав існувати,
створює могутнє високоорганізоване військо з юрби некерованого селянства і
козаків; у гущі народу, зрадженого старою верхівкою, він знаходить і згуртовує
довкола себе нових діяльних ватажків. І, що найважливіше, у суспільстві,
позбавленому впевненості в собі й виразного відчуття самобутності, він
відроджує почуття гордості й рішучість боронити свої інтереси. В час коли наша
держава переживає своє формування , коли вона як дитина росте їй дуже потрібно,
щоб відродилося її почуття гордості й рішучість боронити свої інтереси, щоб
з'явилася людина, яка пробудить в нас ці шляхетні почуття , така як Б.
Хмельницький був для своєї епохи. Тому вивчення історичних постатей України , а
особливо Б.Хмельницького є дуже важливим . Зазначене
актуалізує дослідження обраної нами теми.
В наш час особистості грають велику
роль в історії , житті багатьох людей їх вивчення повинно бути більш глибоким ,
досконалим , а не по верхнім. Аналізуються знання дітей про історичних осіб
науковці приходять до висновку ,що більшість з них навіть не запам'ятовується,
а це призводить до більш гіршого запам'ятовування історичних подій, тому
вчитель повинен за допомоги різних методів розкривати історичну особистість і
її роль в історії.
Науково-педагогічна література,
використана у кваліфікаційній роботі, поділяється на три групи. До першої
віднесені праці з історії життя і діяльності Б.Хмельницького. До другої праці
загального характеру, які, враховуючи
інноваційність та гуманізацію сучасної шкільної освіти, розкривають загальні
засади педагогіки і увагу приділяють. Третю групу робіт становить література,
присвячена система методів та прийомів вивчення історичних
особистостей .
Аналіз наукової та методичної
літератури з обраної теми, доводить актуальність останньої в історичному і
педагогічному плані, свідчить про те, що рівень її дослідження залишає значний
простір для подальшого наукового пошуку, вивчення і узагальнення досвіду вивчення історичних особистостей.
Враховуючи актуальність теми, нами
визначено основну мету роботи: теоретично
обґрунтувати та експериментально перевірити особливості вивчення історичної особистості в школі.
В основу роботи покладено припущення
про те, що знання учнів з історії України будуть найбільш ефективними при
досконалішому вивченні історичних осіб при сьому у них формується патріотична
свідомість учнів.
Відповідно до
актуальності, визначеної мети і наукового припущення сформульовані наступні завдання:
1. Опрацювати, класифікувати і
систематизувати історичну,
педагогічну і методичну наукову літературу з обраної теми.
2. Розглянути методику вивчення історичних
діячів в шкільному курсі.
3.
Провести експериментальну програму вивчення історичної особистості в школі.
4. Розробити і провисти урок і виховний захід де головну
роль будуть відігравати історичні діячі.
Робота складається: зі вступу, двох розділів:
Розділ.
I Теоретичні
основи методики вивчення історичних діячів в шкільному курсі.
Розділ.
ІІ Експериментальна програму вивчення історичної особистості в школі.; висновків до них, загальних висновків, списку використаної літератури
(найменувань) та додатків.
РОЗДІЛ 1.
Теоретичні основи методики вивчення історичних
діячів в шкільному курсі
1.1. Методика вивчення історичної
особистості
Розвиток історичної освіти у
школах України потребує нині визначення пріоритетних напрямків у дослідженні
методики навчання історії як окремої галузі наукових знань. Стан та аналіз
методичної думки середини і другої половини XX
ст. свідчить, що зусилля методистів того часу були спрямовані на створення
такого інструментарію, який би давав змогу вчителю спрямовувати пізнавальну
діяльність учнів на належне засвоєння змістової сторони історичної освіти,
особливо фактів і відповідних понять.
Згодом з'явилися
відповідні навчальні посібники, авторами яких були Л. Алексашкіна, О. Бахтіна,
Г. Донськой, В. Заруба, І. Лернер, В. Майборода. Вони стали досить помітним
явищем у тогочасній методиці і створювали сприятливіші умови вчителям під час
розвитку мислення учнів на уроках історії. Але, незважаючи на досить суттєві
позитивні моменти, подібні видання мали й значні вади, однією з яких була
низька технологічність. Такі методичні розробки майже не були доведені до рівня
поурочних рекомендацій та курсових методичних посібників для вчителів. [9. 5]
Ми звернемо увагу ще на
одну проблему в вивчення історії на уроках в школі, вивчення життя і діяльності
окремих історичних діячів, що прямо впливає на формування у молодої людини
позитивних ціннісних орієнтирів.
У практичній методиці
вироблено низку форм, через які реалізується це завдання. Проте основною
залишається традиційна характеристика діяча з допомогою різноманітних
пам'яток-алгоритмів, що, на мою думку, звужує образ, робить його бездуховним і
, як наслідок, нецікавим для дитини. Крім того, робота за алгоритмами, що
повторюються, гальмує розвиток учнів. Але ми повинні розглянути питання що таке
особистість ? Методи вивчення особистості?
Спочатку звернемося до термінології питання.
Російський історик
Н.І.
Кареєв писав: «Історія є, і історією діяльності
людей...» .[12.153] Таким чином , автор націлював студентів і гімназистів на
необхідність глубокого пере опрацювання знань про життя і діяльність історичної
особистості.
Особистість
визначається «совокупністю якостей
, які властиві даній людині і складають її особистість... Людину з точки зору його характеру, поведінкою, положеням і т. п.»
Індивідуальність — це «совокупність характерних, своєрідних
ліній, які відрізняють одну людину від іншої; людина як носій особистих ,
характерних для неї признаків, якостей».
Зустрічається в мові також і такий термін як персона (звідси вислів «робота з персоналіями») — «особа, особистість; важлива, особлива особа».
Виходячи з термінологічних визначень особистості, персони, індивідума (окремих
людей, осіб) історичних особистостей треба враховувати людей з яскравою індивідуальністю, які залишили значний
слід в історії.[ 22. 66]
Місце особистості в історичній освіті. Особистості в історії умовно складають три основні группи:
• по стану (спадкові правитилі
і т. п.);
• по позитивним здобуткам (реформатори, полководеці-переможці, першовідкривачі,великі вчені і т. п.);
• по не позитивним «здобуткам» (гонителиі просвіти, контрреформатори, терористи, авантюристи і т. п.).
Право бути на сторінках підручників історії в першу чергу повинні здобути ті, хто максимально допомагав роз квітненню людства. В.І. Ленін вважав, що «історичні здобутки судятся не по тому, що не дали історичні особистості порівнюючи з сучасними вимогами , а по
тому що вони дали нового відносно своїх пращурів» .
В XXст. в підручниках історії СРСР прославлялася
велич В.І. Ульянова (Леніна) (з 1917 р. до
90-х рр.), І.В. Джугашвілі (Сталіна,) (з середини 20-х до середини 50-х рр.), Н.С. Хрущова (з середини 50-х
до початку 60-х рр.), Л.І. Брежніва (з середини 60-х рр. до почала 80-х гг.). Між цими іменами зустрічаються
М.Грушевський, Троцький, Я.Галан,
Т.Г.Шевченко, також багато тих хто в той час виступав проти радянської
влади , « ворогів народу». Таким чином
частина осіб потрапляли на сторінки підручників за ідеологічними міркуваннями .
Але хто з цих осіб дійсно боровся і думав про добробут населення ? І кого з них
дійсно можна віднести до великих ?
Гегель вважав великою людиною того , « хто
може воплотити в словах волю своєї епохи, сказати своїй епосі в чому дійсно її
воля і воплотити в ній те , що він робить - серцевина і суть
його епохи , через нього проявляється епоха».[22.68]
Англійський історик Е. Карр намагався визначити
видатних людей виходячи з
того , яким шляхом вони такими стали.
«Великі люди,— відмічав він, — завжди представники або існуючих
сил або сил створенню яких вони сприяють , кидаючи виклик існуючій владі. Але
найбільшим ступенем творчості можуть володіти такі великі люди , які подібно
Кромвелю , Леніну змогли сформувати сили, які принесли їм велич чим ті , що як
Наполеон або Бісмарк в'їхали у величі на спині вже існуючих сил » .
Говорячи о кількісті осіб, які належать до
вивчення учнями необхідно мати на увазі, що воно не може бути однаково описані
у всіх підручниках . Крім того перегрузка підручників іменами не може сприяти
глубокому засвоєнню навчального матеріалу . Професор М.П. Погодін, наприклад, вимагав від
своїх слухачів знати 500 імен видатних і удільних князів. При підборі і
вивченні осіб необхідно враховувати
«жіночий фактор», як в історії,
так і в аудиторії.[6.154] Відомо ,що ученицям цікавіше читати і говорити про
княгиню Ольгу, вірно кохаючу чоловіка князя Ігоря, про княжну Анну, дочку
всесильного канцлера Ордин-Нащокина, яка не побажала вийти заміж за нелюбого
чоловіка, історія про Роксолану яка з невільниці перетворилася в володарку
Османської імперії. Також потрясла
уяву сучасників
історія про Валентину Терешкову першу жінку яка підкорила космос і т. п.
Причини вивчення
особистості :
1- Більшість осіб виражали інтереси окремих груп людей , станів ,
класів партій .
2- Багато осіб не залишались прихильниками однієї ідеї , одного суспільно- політичного
ладу однієї батьківщини.
3- В історії з давніх часів прийнято
давати перщим особам прізвиська метафоричні і гіперболічні порівняння, підручники не завжди
допомагають розібратися в них : Володимир Червоне
Сонце; Святослав Хоробрий; Ярослав Мудрий; Юрій Довгорукий; Андрій Боголюбський; Богдан
Хмельницький – батько Хмель, Іван Франко – Каменяр, Олександр II — Визволитель; Миколай II —
Крававий і т. п.
4- Історична особа, особливо
відома в залежності від часу і
осіб , які її оцінюють змінюється дуже радикально .
Спочатку Микола II був «крававим», тепер став святим. Сталін був «вождем всіх народів»,
тепер є в «спільниках Гітлера» і
«параноїком». Правий був історик В.Б. Кобрін, який
назвав наш час «епохою перекручених стереотипів». «Ми тільки міняємо плюс
на мінус, і нав-паки, перетворюємо
грішників в святих , а святих в грішників » — писав він в
1992 р.
В такому різноманітті плутаються не тільки учні і студенти . В наш
час багато інститутів також активно вивчають проблему переоцінки ролі , значення
деяких видатних особистостей наприклад ось що пише директор Інституту російської
історії РАН А.Н. Сахаров : «Ми по-новому оцінили
Шлецера, Карамзіна, Соловйова, Ключевського, Бестужева-Рюміна, Мілюкова. Ми
намагались визначити місце, яке вони об'єктивно заслужили в історії і духовній
культурі нашої країни...». Я вважаю наші науковці також повинні ретельно
вивчити кожну особистість і визначити місце, яке ця особистість заслуговує.
5- В історії багато видатних і відомих діячів , які носять
однакові прізвища. Вишнивецький, Толстой, Волконський, Романови. Це призводить до непорозумінь.
6- Багато учнів часто вибирають собі деяких особистостей в кумири навіть без
впливу вчителя. Внаслідок
кумірами стають не завжди позитивні особистості , але є і позитивні, ось
деякі куміри Гагарін, Роксолана
, Казанова, Е. Пугачов, Наполеон,
Коперник, Бисмарк, Макіавеллі, Распутін,
Данко, Петро I, Канта, Эйнштейн, Гитлер, Жуковський, Иисус
Христос, Сахаров, мати Тереза, Спартак, Кастро, і т. п.
7- Історія в шкільному віці
особливо запам'ятовується через «людську» її сторону через долю конкретних
людей . Показ того ,як жили окремі
особи , які діяли на хід історії , запом'ятовуються
учнями з більшим бажанням ніж опис подій оперативними подіями , процесами без
впливу на них яскравих осіб.
Методи вивчення
особистості. При вивчені особи головне — всестороння оцінка її життя і діяльності. Не повинно бути тільки похвала або приниженя кого бито ни
було. В.О. Ключевський, говорив, наприклад, про роль і місце особистостей
при звільненні Москви від поляків у 1612 р., закликав не «безумствовати перед великими фігурами Мініна і Пожарського,
не розуміючи їх змісту
і значення».[22.72] Праця з особистостями
буде плодотворною, якщо буде носити оптимально організованний і методичний характер, різнообразні варіанти діяльності з учнями.
Щоб розглянути різні методи
особистості ми звернемося до образу Б.Хмельницького
Варіант 1 Вивчення особи за п’яти етапним алгоритмом .
Він дозволяє оцінити їх різнопланові, сторони життя і діяльності:
1 Запом'ятову-вання
імені, прізвища особи .
|
2 Ознайомлення з етапами і періодами і змістом діяльності особи.
|
3
Засвоєння ідейно –
тео-ритичних (релігійних . політичних) ознак і (т.п.) платформ вивчаємо
особистості.
|
4
Уяснення чиї інтереси
на тому чи іншому етапі дана особистість підтримувала.
|
5
Вивчення оцінок особистості
істориками (політологами)
|
Окремі блоки даного алгоритму можуть виключатися з
дослідницького ланцюга в залежності від
відсутності або наявності того чи
іншого аспекту в житті і діяльності особистості .
Варіант 2. Вчитель не називаючи імені особистості, зацікавлює нею учнів. Після цього на уроці або на
інших уроках нагадує про неї все новими цікавими фактами . Наступає час коли
інформації накопичується стільки , що учні розуміють про кого іде мова.
Наприклад : Біографія Б.Хмельницького.
Учитель,
не називаючи імені Хмельницького, зачитує про нього вислови відомих людей. (Замість імені Хмельницького проставлено крапки).
Посол Венеціанської
республіки Альберт Віміна, що був в Україні, писав: «На зріст він скоріше
високий, ніж середній, широкий у костях, сильної будови. Мова його і спосіб
керування показують, що він має зрілий і проникливий розум... У поведінці він
м'який і простий і тим викликає до себе любов козаків, але, з другого боку,
держить їх в дисципліні суворими карами».
Французький посол при польському
королі граф де Брежі, повідомляючи кардинала Мазаріні писав: «Є нині дуже
здібний полководець, ….. його тут при дворі поважають це людина
освічена, розумна, добре знає латинську мову.. . він готовий допомогти нам».
Багато істориків сьогодення вважають
що …… був гарний стратег наприклад, керуючи 15-тисячним повстанським військом,
змусив 20-тисячну пояьсько-шляхетську армію покинути зайняті нею позиції, а
потім прийняти бій на невигідній для польської кавалерії пересічній місцевості
- Горохова Діброва. Під час спуску обозних возів і артилерії у глибокий яр
6-тисячний резерв Кривоноса, що вдарив з тилу, із засідки, остаточно вирішив
перемогу козаків у другій битві.
Після
цього вчитель ставить питання :
«Хто ж ця «видатна особа», «яка віддала свій спокій за щастя свого народу» і «була великим полководцем України»?
Якщо
учні не змогли зразу дати відповідь то вчитель задає наступні запитання або
цікаві факти , і так до ти поки учні не
зрозуміють про кого іде мова.
• Він виступив проти Польщі.
• Створив
козацьку державу Гетьманщина .
• Уклав договір з Московським царством –
Березневі статті.
Варіант 3. Порівняльний аналіз характеристик,- якостей однорідних в плані діяльності осіб, наприклад гетьманів
України.
Для цього складається таблиця в якій порівнюється
діяльність , характер , досягнення гетьманів України.
Варіант 4. Оцінка особистості по поведінці в екстрімальних для Батьківщини
обставинах.
В нашому випадку цей варіант є найрозкритішим тому, що
Б.Хмельницький очолював національно – визвольну
війну проти пригноблення
українського народу і України в цілому
Варіант 5. Оцінка особистості по окремим,
але яскравии
штрихам до їх портретів, будь то приклади дитинства ,
приклади зіслужби , життя, захоплень і т. п.
Хоч
моя робота побудована на прикладах особистості Б.Хмельницького , але я хотіла
приклад до цього варіанту привести з біографії Вільгельма II Гогенцоллернського, германського імператора.
Статистичні дослідження мови імператора в 1911 р. виявили наступні повторення в виразах
імператора (раз):
Я...............................................................................................446 498
Мій високоповажний
дід...........:.............................................441317
Мій батько................................................................................2
Бісмарк......................................................................................4
Мольтке.....................................................................................3
Гострота зборої........................................................................98 612
Озброєння проти всяких ворогів….........................................99
465
Заздрісники .............................................................................237 612
Бездомна
сволота....................................................................418 577
Всемогутній.............................................................................433 176
Німець....................................................................................534 617
Роздавити...............................................................................76 913
Шиллер..................................................................................1
Гьоте....................................................................:............:....О
Божою милістю….................................................................221 596[22.75]
Варіант 6. Визначення якостей особистості по вмінню
передбачувати майбутнє.
Ми
знову звертаємося до образу Хмельницького і ставимо питання чи він міг
передбачити таку долю України під владою Московського царства ? Це питання ставлять
перед собою історики України і в кожного своя думка . Відповіді на це питання
учнів будуть різноманітні і цим урок стане цікавішим.
Варіант 7. Вивчення особистості методом поступового
накопичення знань .
Суть данного варіанту заключається в наступному Вчитель називає представлену для
вивчення особистість . Учні самі вивчають матеріал потрохи накопичуючи
відповідну інформацію до потрібного рівня.
При
вивченні особистостей учні повинні подолати застарілі оцінюючі хворобливі
погляди , які передаються з покоління в покоління. Одна з таких хвороб – це
одностороня оцінка людей в залежності від політичного чинника , в умовах якого
особа діяла ( діє) .
Потрібно також
враховувати також ще одну важливу обставину в розгляданні особистості. Часто їх діяльність штучно відгороджують від діяльності всього народу. І виходить, що якщо є
досягнення країни— це заслуга народу, якщо країна потрапляє в біду— винна особистість. Насправді все зовсім не так . Керівні
особи України так само, як і народ відповідальні за те, і за інше. Тут правильно
буде пам'ятати мудрий вислів « Кожен народ має того керівника на якого
заслуговує» або « який піп , така і паства» .
Висновок : Багато істориків, вчителів, викладачів взагалі виступають проти своєї участі в історичних оцінках. Вони стверджують, що
користі сьогодні від засудження пороків Ивана IV, Сталина і
інших особистостей
ніякої. Історик не суддя, ще в меншій мірі суддя, виносячий вирок. «Звинувачення забуває про велику різницю, — відмічав італійський історик Б. Кроче, — що наші судді (юридичні та моральні) — суди сьогодення, створені для живих діючих і
небезпечних людей , в той час як ті , інші люди вже предстали перед судом своїх
власних днів , тому вони не можуть бути засудженні або виправдані. Їх взагалі не можна судити так , як вони
люди минулого , вони належать
до світу минулого і як такі можуть бути тільки суб'єктами історії і не можуть
бути об'єктами інших суджень , крім тих , в яких враховуються розуміння душі їх
діяльності. Дія тих, хто за допомогою викладення історії намагається, видавати себе
за суддів, звинувачуючи одних і дає
відпущення гріхів іншим (вважаючи , що це справа історії)... суспільно втратили історичного змісту»
.
Тінь великих і
невеликих пращурів
при вивчені історії потрібно викликати. Але не з метою їх приниження або накладати на них відповідальність за
негідну поведінку перед своїм народом , тобто говорячи словами В.О. Ключевського, не з метою «звинуватити їх в своїх помилках», а для того, щоб намагатися визначити
їх об'єктивне місце в історії і навчитися в них корисного.
1.2. Б.
Хмельницький в шкільному курсі.
Після того як в першому
підпункті другого розділу ми розглянули, що таке методика
вивчення історичної особистості , дізналися що означає термін історична
особистість , вивчили сім методів вивчення історичної особистості в другому
підпункті нашим завданням буде
дізнатися, як вивчається
особистість Б.Хмельницького в шкільному курсі.
Як ми вже зазначали в попередньому розділі є сім варіантів за допомогою
яких ми можемо описати, прохарактеризувати данну особистість , що ми і робили
коли приводили приклади на кожен варіант.
Далі ми розглянемо інші форми
уроків на яких вивчається образ видатного гетьмана України Б.Хмельницького.
Першим ми розглянемо урок-портрет з
теми - Богдан Хмельницький: політик,
дипломат, полководець.
Мета такого уроку - створити словесний,
політичний та художній образ Хмельницького як людини, воїна, гетьмана,
політика, державотворця . Розвивати вміння працювати з історичними документами,
картою, робити висновки та узагальнення. Виховувати почуття поваги і гордості
до найславніших синів України.
Тип уроку: закріплення
знань, умінь, навичок.
Форма уроку: урок-портрет.
Обладнання: карта "Національно-визвольна війна українського
народу під керівництвом Б. Хмельницького (1648-1657 рр.)", таблиця
"Формування української держави", портрет Б. Хмельницького,
документи, художня література з теми; дидактичний матеріал.
Такий урок дає
можливість учням використовувати на уроці історії знання, набуті на уроках
літератури, образотворчого мистецтва. Розвивати творче і логічне мислення .[14.45]
Другий урок – гра під назвою Політик, дипломат, полководець - Б. Хмельницький:
Мета такого уроку: поглибити,
розширити звання учнів з історії. Національно-визвольної війни українського
народу, дати оцінку діяльності Б. Хмельницького. Розвивати творчість учнів,
вміння вести дебати, відстоювати свою думку. Виховувати почуття національної
гордості, толерантність і повагу до поглядів інших.
Тип уроку: закріплення
вивченого.
Форма уроку: гра
"Дебати".
Такий
урок дає можливість учням висловити свою думку захистити її , дізнатися думку
однолітків на таку ж саму проблему . На цьому уроці велике значення має
самостійна робота учнів з різними історичними документами ,
підручниками.[14.57]
Наступним варіантом є урок брейн-ринг з теми :Національно-визвольна
війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького
Мета: закріпити знання
учнів з теми "Національно-визвольна війна українського, народу під
проводом Б. Хмельницького". Вчити дітей практично застосовувати теоретичні
знання. Виховувати в учнів почуття патріотизму, гордості за свій народ.
Тип уроку; узагальнення та
систематизація знань.
Форма уроку: брейн-ринг.
Обладнання: набір таблиць
"Національно-визвольна боротьба українського народу", портрети
гетьманів цього періоду, карта "Національно-визвольна боротьба
українського народу".
На
цьому уроці також важливе значення грає самостійна робота учнів. В учнів є
можливість практично застосовувати
теоретичні знання. Також на такому уроці працює командний дух. Особливо цікаво
такий урок провести в паралелі 8 класів.[14.70]
Тепер ми розглянемо
урок-кінофестиваль на тему Національно-визвольна
війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького (1648 - 1657 рр.)
Мета уроку : узагальнити і
систематизувати знання учнів з теми, поглибити, розширити, конкретизувати
знання про діяльність Богдана Хмельницького.
Розвивати пізнавальну активність учнів, продовжувати
формувати вміння і навички працювати з документами та історичними джерелами.
Виховувати почуття національної гордості за свій народ,
за його героїчне минуле.
Тип уроку: закріплення
засвоєних знань.
Форми уроку: урок-кінофестиваль.
Цей урок особливо цікавий тим що діти кожен епізод з
історії життя Б.Хмельницького можуть обіграти так , як вони вважають правильно.
Велике значення мають творчі можливості дітей, самостійне опрацювання
потрібного матеріалу.[14.86]
При вивченні особистості Богдана Хмельницького вчитель може
користуватися різними формами головне,
щоб вони були цікавими і зрозумілими учням .
Висновок до розділа.
Який би шлях вчителя історії , учні , студенти, викладачі не обрали би, при вивченні
особистості , кожен з них повинен розуміти , що точну оцінку людині може дати
тільки час . І якщо хтось ставиться до осіб, наприклад князів , гетьманів ,
царів або до осіб радянської епохи негативно і намагається «списати» їх з рахунку історії хай звернеться до віршів поета Н. Тіхонова:
Наш век пройдет.
Откроются архивы.
И все, что было скрыто до сих пор,
Все тайные истории извивы
Покажут миру славу и позор.
Богов иных тогда померкнут лики,
И обнажится всякая беда.
Но то, что было истинно великим,
Останется великим навсегда.
ОСНОВОПОЛОЖНИК історичної персонал істики Плутарх [15.121]
вмів дивитися в історію, як
у дзеркало. Мудрець розумів — у
цьому дзеркалі можна побачити не тільки героїв минулого, але й самих себе. У
кожного покоління свої пристрасті й уподобання, свої уявлення про добро і зло.
Може тому такою зрадливою буває посмертна доля навіть визнаних у віках героїв?
Немає нічого
простішого, ніж переписати заново якісь сторінки власної історії, змінивши
плюси на мінуси. Проте це заняття безплідне. Історія не має зворотного ходу,
вона така, яка є, і ніякі акти скасування нічого в ній не змінять. Та й чи
можна судити діячів минулого за сучасними мірками, з позицій нинішньої моралі?
Вчинки героїв і пророків диктує епоха.
Щоб осуджувати чі
возвеличувати Богдана Хмельницького
треба житти в його епосі, треба
перенестися на три з половиною століття назад, відчути пульс життя і
боротьби поневоленого народу, пройнятися його болями й надіями. Тому нам залишається вивчати образ цього
гетьмана , і кожен вчитель на своєму уроці повинен пам'ятати , що не важливо
яку форму він обере ,щоб провести урок з даної теми, головне, щоб учні
зрозуміли ,дізналися краще хто такий Б.
Хмельницький , яку роль він відіграв в
історії України . Навчилися мислити.
2 Експериментальна програма вивчення історичної
особистості в школі.
2.1.
Первинний рівень знань учнів про Богдана Хмельницького.
В результаті
спостереження виявилося, що деякі вчителі поверхово вивчають видатні
особистості на уроках історії в школі, не розкривають повністю їх історичне
значення. Опитування вчителів на
методичній нараді 3.01.06.доводять це, більшість вчителів вважають (72%), що
учням потрібно надати найбільше інформації , пояснити історичну подію . Опис історичного діяча можна
прочитати в підручнику.
Педагоги пояснюють таку
ситуацію тим, що історична програма збільшується ,а от години на опрацювання не
додаються (48 %). Інша частина вчителів (24%) називають причиною, що це найлегший
матеріал , який дитина може опрацювати сама, а якщо з'являться питання, то може
звернутися до вчителя .
Коли я звернулася до
дітей с питанням, що їм найбільше запам'яталося з уроків історії, то більшість
з них (68 %) відзначили саме історичних осіб про, яких вони чули, або читала.
Тому мене зацікавило це питання , як найкраще , зрозуміліше розкрити дітям
значення історичних осіб в історії.
Щоб визначити первинний рівень учнів
про Богдана Хмельницького я вирішила дати їм
прості тестові завдання з питаннями різної важкості( не забуваючи проте
, що в 5 класі вони вже ознайомилися з епохою козацтва і її видатними
гетьманами) (Дод.1 )
Ця робота, дає змогу встановити знання учнів про Богдана Хмельницького. Результати, отримані завдяки
тестуванню, наведені у таблиці 2.1.1.
Таблиця
1.
Рівні навчальних досягнень учнів з тестових
запитань по темі «Б.Хмельницький - життя і діяльність» контрольного та експериментального класів
(на етапі констатуючого експерименту)
Рівні навчальних досягнень
|
Контрольний клас
(30 чол.)
|
Експериментальний
клас
(27 чол.)
|
||
Кількість
|
у %
|
Кількість
|
у %
|
|
Високий
|
2
|
6,5
|
4
|
14,8
|
Достатній
|
12
|
47
|
9
|
33,3
|
Середній
|
14
|
40
|
11
|
40,8
|
Низький
|
2
|
6,5
|
3
|
11,1
|
Таким чином:
• високий рівень засвоєння
історичних знань, бездоганні відповіді на запитання і незначні помилки у
визначенні запропонованих знань показали у контрольному та
експериментальному класах відповідно 6,5 % та 14,8 % учнів;
•
достатній рівень
засвоєння історичних знань – школярі, які допустили помилки у відповідях, не завжди могли дати
повне визначення. У контрольному класі такі учні складають - 40 %, а в експериментальному – 33,3 %;
•
групу із середнім рівнем
склали учні, що засвоїли окремі, не завжди суттєві ознаки, дала
багато неправильних відповідей не змогли аргументувати свою думку. Частина
таких учнів серед загалу експериментального
дослідження становила відповідно 47 % та 40,8 %;
·
початковий рівень характеризується низьким
усвідомленням ознак історичного поняття, ці
учні майже не дали правильних відповідей і зовсім не могли підтвердити свої
думки. Ця група становила у контрольному класі 6,5 %
та 11,1 % в експериментальному класі.
Отже, можна зробити висновок про те, що рівень засвоєних
історичних знань учнями 8-А класу дещо вищій ніж учнів
8-Б класу.
Далі , щоб покращити історичні знання дітей з теми «
Життя і діяльність Богдана Хмельницького» мною була
використана нетрадиційна форма — схема-портрет
історичного діяча .
2.2.
Експериментальна програма вивчення Б.Хмельницького у 8 класі.
На
уроках історії України при вивченні теми Богдана Хмельницького видатний гетьман України, я використовувала
різні методи і підготовка рефератів , проводила урок – гру КВК, Що? Де? Коли ?
і т.п., але не завжди всі учні були задіяні тому я вирішила вивчити цю тему за
допомоги створення нетрадиційної форми —
схеми-портрета історичного діяча (СП), яку в свій час запропонував вчитель Щевченковської ЗОШ Жовтневого району Миколаївської
обл. В.Тоболин .
Схема портрет -
це різновид аркушів опорних сигналів або логічних опорних схем (ЛОС), які давно
прижились у роботі багатьох учителів. СП може бути частиною урочної ЛОС, але
доцільніше її вважати самостійною одиницею, оскільки вона має конкретне
завдання і слугує не тільки меті засвоєння певної суми знань.[25.25]
СП — універсальна форма роботи на всіх етапах
уроку. Зокрема:
1) при вивченні матеріалу, в такому випадку
ефективним буде не демонстрування готової схеми, а поступове складання
портрета, його синтез способом аплікації. Учні можуть послідовно «будувати»
образ, простежуючи процес формування особистості, її боротьбу з собою та
обставинами;
2) на етапі закріплення (першого повторення)
вивченого матеріалу. Тут методика використання СП ідентична ЛОСівській;
3) при
перевірці домашнього завдання. Досвід показує, що навіть учні з низьким рівнем
знань і мотивації навчання, зацікавившись формою, досить успішно справляються
із завданням. Добрі результати дає і такий прийом: опис зовнішнього портрета
діяча; його характеристика на основі пам'ятки; характеристика СП.
Виконуються ці види робіт послідовно різними
учнями, і вдумливий слухач зможе значно глибше осягнути долю, внутрішній світ
персоналі і, в результаті, — проникнути
в духовну ауру певної епохи;
4) складання
СП можна пропонувати як
творче домашнє завдання, тоді на наступному уроці доцільно організувати конкурс
домашніх робіт;
5) досить ефективним здається використання СП
як наочного інструменту в ході лекцій і
особливо на семінарських заняттях чи конференціях, коли учні виступають з
повідомленнями про окремі моменти життєдіяльності особи, а
СП слугує завершальним етапом, підсумком
заняття;
6) на повторювально-узагальнювальних,
підсумкових уроках. Тут можливе порівняння СП, наприклад, Ярослава Мудрого і Володимира
Великого, І. Мазепи і П. Орлика, Петра І і Катерини II, Карла
Великого і Володимира Великого.
Схеми-портрети можна успішно використовувати і в позакласній роботі з історії.
Технологія складання СП має
враховувати вік учнів, загальний рівень підготовки. Крім того, слід мати на
увазі, що програми містять кілька сотень прізвищ персоналій і вчитель має
визначитись у відборі їх. Це, по-перше, найвидатніші особистості; по-друге,
доцільно відбирати переважно політичних діячів, державних лідерів,
національних героїв; по-третє, вчителю потрібно зважати на обсяг матеріалів,
які є в його розпорядженні.[25.27]
Ось які рекомендації можна запропонувати щодо складання СП.
1. Програми не уточнюють обсяг
інформації для засвоєння стосовно
конкретного діяча, тому вчитель має можливість і право використовувати
найрізноманітніші матеріали і розширювати образ до бажаних меж. В основному цей
обсяг визначається значущістю певної особистості.
2. СП повинна бути завершеною незалежно від того, чи є вона елементом ЛОС урочної
теми, чи самостійною навчальною одиницею.
3. СП може бути єдиною, цілісною, а може складатися з окремих блоків: блок —
етапи життя, блок —
діяльність (наукова, політична, педагогічна),
блок — сфери життя (суспільних
якостей тощо).
4. У
складній схемі бажано показати зв'язки між окремими ЇЇ елементами (у блоках,
між блоками).
5. Як
правило, СП повинна містити в собі
проблему, неоднозначність оцінки діяльності особистості.
6. Схожість схематичних портретів може призвести
до нівелювання образів. Можлива, в розумних межах, кольорова гама.
7. Застосування
тих чи тих символів, переважання словесної чи знакової системи шифрування
залежить від багатьох чинників. Учитель створює свій підхід, скориставшись
досвідом складання ЛОС. Найбільша проблема — шифрування ідей, духовного світу діяча, але й вона
вирішується.
В чому їх значення схеми –портрета :
♦ використання
різних опор, схем враховує особливість мислення учнів, що полягає в його
образності. З огляду на це СП викликають
інтерес в учнів і сприяють підвищенню рівня знань;
♦ СП є універсальним засобом навчання, оскільки ними можна користуватись у всіх
класах;
♦ вони
підходять для всіх педагогічних технологій: від традиційної до
модульно-розвивальної, адаптованої системи навчання тощо;
♦ робота із СП передбачає активну діяльність учнів, їхню
самостійність, творчість, розвиток:
♦ певною
мірою СП, як засіб навчання, можуть
використовувати не тільки історики, але й учителі інших предметів, зокрема
літератури.
Звичайно, треба мати на увазі, що портретні схеми несуть
інформацію тільки про людину, а яким чином її духовність має вплинути на дитину,
залежить від майстерності вчителя і досягається іншими засобами.
На перший погляд СП нецікаве, неважке завдання але якщо це завдання
перетворити на конкурс « Найкраща СП особистості Б.Хмельницький» . Конкурс в
якому учні представляють, захищають , пояснюють свою СП тоді урок переходе в
цікаву наукову розвагу. Кожна дитина , або декілька дітей , які створили
команду, хочуть представити свою
розробку, як краще довести її переваги. Урок проходить в 4 етапи :
1 Представлення команди .
2 Команда повинна захистити свій проект , але захист повинен бути цікавим і
творчим. Це може розігруватися сценка з життя особистості або розповідатися
вірші і т.п..
3 Запитання з життя особистості, запитання різного рівня обмін питання між
командами.
4 Судді , інші учні, повинні сказати кому вони
надають перемого , вибір повинні обґрунтувати.
Деякі роботи запропоновані вашій увазі ( Дод 2 )
З метою виявлення стану
засвоєння учнями історичних знань був проведений констатуючий експеримент, в
якому приймали участь учні 8-А (експериментального) та 8-Б (контрольного) класів (всього 57 учнів) середньої загальноосвітньої школи №94 м. Кривого Рогу. У кожному класі до
експерименту було залучено відповідно 30 та 27 учнів.
У ході цього
експерименту ми розв'язували наступні задачі:
•
провести спостереження за
процесом засвоєння учнями програмних знань під
час опанування програмного матеріалу з історії.
•
порівняти рівні
сформованості історичних знань в учнів контрольного та
експериментального класів.
2.3.Аналіз
результатів експерименту.
З метою виявлення стану
засвоєння учнями історичних знань був проведений констатуючий експеримент, в
якому приймали участь учні 8-А
(контрольного) та 8-Б (експериментального)
класів (всього 57 учнів) середньої загальноосвітньої школи №94 м. Кривого Рогу. У кожному класі до
експерименту було залучено відповідно 30 та 27 учнів.
При цьому були використані такі методи вивчення процесу
та результатів навчальної діяльності учнів:
спостереження; оцінювання знань.
Метою формуючого
експерименту було довести, що вивчення історичної особистості на уроках історії
є потрібним і цікавим моментом уроку.
У ході
формуючого експерименту вирішувалися такі задачі:
·
розробити та експериментально перевірити
нетрадиційну форму вивчення історичної особистості за допомоги – схеми – портрета.
·
виявити рівень досягнень
учнів після формуючого експерименту.
Після проведення дослідно-експериментальної роботи проводилась обробка емпіричних даних і їх теоретичне узагальнення.
Отже, загальний підсумок досягнень учнів при
вивченні і діяльності Богдана Хмельницького . Ці знання ми також перевіримо за допомоги
тестів. ( Дод 3)
–
високий рівень засвоєння історичних знань, бездоганне виконання
репродуктивної частини тесту і незначні помилки показали у контрольному класі
6,5 % учнів, а в експериментальному – 22,2
%;
– достатній рівень
засвоєння історичних знань – школярі, які припустилися помилок у відповідях на
запитання самостійної роботи, не завжди
могли дати повне визначення. У контрольному класі такі учні складають
43,2 %, а в експериментальному – 44,4 %;
– групу із середнім рівнем склали
учні, що засвоїли окремі, не завжди
суттєві знання, які не здатні дати повної відповіді, часом взагалі не можуть її сформулювати. Частина таких, учнів
серед загалу експериментального дослідження становила відповідно 47 % та 29,7
%;
– початковий рівень характеризується низьким
усвідомленням ознак історичних знань, повною необізнаністю узагальнювати й
робити висновки. Ця група становила
відповідно 3,3 % та 3,7 % у контрольному
та експериментальному класах.
Таблиця
2.
Рівні навчальних досягнень учнями контрольного та
експериментального класів (на етапі формуючого експерименту)
Рівні навчальних досягнень учнів
|
Контрольний клас
|
Експериментальний клас
|
||
Кількість осіб
|
у %
|
Кількість осіб
|
у %
|
|
Високий
|
2
|
6,5
|
4
|
14,8
|
Достатній
|
12
|
40
|
9
|
33,3
|
Середній
|
14
|
47
|
11
|
51,8
|
Низький
|
2
|
6,5
|
3
|
11,1
|
Таблиця 3.
Динаміка рівнів
навчальних досягнень учнів з історії контрольного та експериментального класів
(у %)
Рівні навчальних досягнень учнів з історії
|
На етапі
формуючого експерименту
|
На етапі
констатуючого експерименту
|
||
Контрольний клас
|
Експериментальний
клас
|
Контрольний
клас
|
Експериментальний клас
|
|
Високий
|
6,5
|
14,8
|
6,5
|
22,2
|
Достатній
|
40
|
33,3
|
43,2
|
44,4
|
Середній
|
47
|
51,8
|
47
|
29,7
|
Низький
|
6,5
|
11,1
|
3,3
|
3,7
|
Для кращого розуміння покращення знань в експериментальному класі далі
запропоновано діаграма.( 1і 3 ряд це контрольний клас; 2 і 4 експериментальний
клас).
Таблиця 4.
Якщо
порівнювати показники, які ми отримали за підсумками констатуючого експерименту
з тими, що наведені вище, помітно, що в учнів контрольного класу вони
співпадають. Це говорить про певну сталість, закономірність, обумовлені
використанням традиційного навчання. Показники ж експериментального класу
достатньо різняться між собою. Тобто, отримані результати застосування контролюючої
програми показали, що остаточні дані рівня знань учнів стали вищими . Це пов’язано з незвичною для учнів методикою вивчення історичних
осіб. Я впевнена ,що в майбутньому при застосуванні цього
методу рівень знань буде постійно зростати.
Таким чином, на наш
погляд гіпотеза яка була висунута на початку дипломної роботи була
підтверджена.
Висновки до розділу
Таким чином, на основі
розгляду науково-педагогічної літератури, результату проведеного
експериментального дослідження, можна стверджувати, що використання схеми –
портрету на уроках історії є ефективним засобом покращення знань учнів на
уроках історії. Застосування схем – портретів має велику кількість переваг перед
традиційним розповідями вчителя , чи самостійною підготовкою учнів з даної теми
рефератів , що в наш час є прости скачуванням інформації з комп'ютера, а саме:
по-перше обов'язковість роботи для всіх учнів, причому з повною напругою сил,
оскільки кожний з них за свою працю одержує оцінку; по-друге – повна
самостійність учнів у виконанні завдань; по-третє – це можливість виявити свої
творчі можливості ; по-четверте – дитина може працювати з комп'ютером , не
скачуючи інформацію, а створюючи нову , цікаву схему; по-п’яте – роботу оцінює
не тільки вчитель, а і весь клас і учень може її захищати. Розробка такого
уроку запропонована вашій увазі.( Дод. 4)
Отже, припущення, висунута на початку дипломної роботи, про те, що про те, що знання учнів з історії України будуть найбільш
ефективними при досконалішому вивченні історичних осіб, досягнуто.
ВИСНОВКИ
Визначаючи історичну значимість любого
історичного діяча дуже важко так само, як і визначити його вплив на свідомість
учнів. Щоб це зробити спочатку треба визначити , як позитивну так і негативну роль вони зіграли в суспільстві.
Наприклад важко переоцінити вплив, що його справив на перебіг української
історії Богдан Хмельницький. Він відновлює український політичний організм там,
де він давно перестав існувати, створює могутнє високоорганізоване військо з
юрби некерованого селянства і козаків; у гущі народу, зрадженого старою
верхівкою, він знаходить і згуртовує довкола себе нових діяльних ватажків. І,
що найважливіше, у суспільстві, позбавленому впевненості в собі й виразного
відчуття самобутності, він відроджує почуття гордості й рішучість боронити свої
інтереси. Не треба забувати і про невдачі, помилки та прорахунки - гетьмана. Це
й Берестечко, й катастрофічна молдавська кампанія, й провал спільного козацько
- семигородського походу на Польщу, й нарешті, нездатність змусити, як
союзників, так і ворогів визнати цілісність України. Найбільшою помилкою
Б.Хмельницького , як гадає більшість науковців є - підписання Переяславську угоду, за
якою Україна ввійшла до складу Росії як автономна держава. Через
конфлікти, що пізніше виникали між росіянами та українцями, оцінка угоди, яка
поєднала їхні країни, була предметом частих суперечок учених. Справа
ускладнювалася тим, що оригінальні документи втрачено, збереглися лише неточні
копії чи переклади До того ж російський архіваріус Петро Шафранов доводить, що навіть ці копії сфальсифіковані
царськими переписувачами. Такі історики, як росіянин Венедикт
Мякотін та українець Михайло Грушевський, вважали, що Переяславська угода була
формою васальної залежності, за якої сильніша сторона (цар) погоджувалася
захищати слабшу (українців), не втручаючись в її внутрішні справи; українці ж
зобов'язувалися сплачувати цареві податки, надавати військову допомогу і т. д.
Інший український історик — В’ячеслав Липинський —
пропонує думку, що угода 1654 р. була не чим іншим, як лише тимчасовим
військовим союзом між Московією та Україною.
Останнє тлумачення Переяславської угоди стоїть особливо
від інших. У 1954 р. під час пишних святкувань 300-річчя українсько-російського
союзу в СРСР було оголошено (щоправда, не вченими, а Комуністичною партією
Радянського Союзу), що Переяславська угода стала кульмінаційним моментом у
віковому прагненні українців та росіян
до возз'єднання і що возз'єднання цих двох народів було основною метою повстання
1648 р. За офіційною радянською теорією, велич Хмельницького полягає в його
розумінні, що «порятунок українського народу можливий лише в єдності з великим
російським народом». Щоправда, в середині 1960-х років принаймні один
радянський учений — Михайло Брайчевський — піддав
цей погляд сумніву (що мало катастрофічні наслідки для його кар'єри), однак для
всіх радянських учених підтримка партійної інтерпретації угоди лишалася
обов'язковою.
Незалежно від тонкощів
наукових оцінок, український народ
завжди проявляв любов до «батька
Богдана». У свідомості величезної більшості українців, починаючи з тих часів аж
дотепер, Хмельницький залишається великим визволителем, героїчною постаттю, яка
силою своєї індивідуальності й розуму підняла їх із багатовікового паралічу
бездіяльності та безнадії й вивела на шлях національного і
соціально-економічного звільнення. Постать Хмельницького вивчаться в шкільному
курсі історії України .
Вчителя історії обирають різні шляхи , методи вивчення історичної
особистості , але кожен з них повинен
розуміти , що точну оцінку людині може дати тільки час. Щоб осуджувати чи
возвеличувати історичну постать треба
жити в його епосі, треба перенестися
на не декілька століть назад, відчути пульс життя і боротьби поневоленого
народу, пройнятися його болями й надіями. Тому нам залишається вивчати образ цього гетьмана чи іншої історичної
особистості, і кожен вчитель на своєму уроці повинен пам'ятати , що не важливо,
яку форму він обере ,щоб провести урок з даної теми, головне, щоб учні
зрозуміли ,дізналися краще хто такий Б.
Хмельницький, Т.Шевченко, Гагарін, Роксолана,
Наполеон, Петро I, Гітлер, Жуковський, В. Чорновіл,
брати Клички , С.Ротора і т.д., яку роль вони відіграли в історії України . Тінь
великих і невеликих пращурів при вивчені історії потрібно ввикликати.
Але не з метою їх приниження або накладати на них відповідальність за негідну
поведінку перед своїм народом, тобто говорячи словами В.О. Ключевського, не з метою «звинуватити їх в своїх помилках», а для того, щоб намагатися визначити
їх об'єктивне місце в історії і навчитися в них корисного.
Результати творчого дослідження продемонстрували те,
що знання учнів з історії України будуть найбільш ефективними при досконалішому
вивченні історичних осіб і такий метод , як схема – портрет є дуже ефективний.
На початку експериментальної роботи ми провели тести і завдяки цьому ми змогли зробити висновок про те, що рівень засвоєних історичних знань учнями
8-А класу дещо вищій ніж в учнів 8-Б класу.
За результатами експериментальної роботи, помітно, що показники в учнів контрольного класу співпадають. Це говорить
про певну сталість, закономірність,
обумовлені використанням традиційного навчання. Показники ж
експериментального класу достатньо різняться між собою. Тобто, отримані результати
застосування контролюючої програми показали, що остаточні дані рівня знань
учнів стали вищими . Це пов’язано з не традиційною
для учнів методикою вивчення історичних осіб. Я впевнена ,що в майбутньому при
застосуванні цього методу рівень знань буде постійно зростати.
В ході експерименту було
підтверджено більшу ефективність схеми - портрета порівняно з традиційною
роботою. Учні які працювали з схемами -
портретами зробили майже сто відсотків завдань які їм пропонувалися, на відміну
від традиційної форми де було багато тих хто не встиг зробити декілька завдань.
Крім того, завдяки цій роботі учні краще зрозуміли історичне значення
Б.Хмельницького в історії України і на протязі року при вивченні інших
особистостей їх знання були так само на високому рівні.
Отже, використання схеми
- портрета на уроці можливе і практичне , учні працюють самостійно , творчо і з
задоволенням , а це для вчителя найголовніше.
Немає коментарів:
Дописати коментар