Самостійні роботи , уроки, тести.



Розквіт Київської Русі.

Навчальна мета: Засвоєння системних знань про розквіт Русі за правління Володимира і Ярослава, розкрити провідну роль князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого в розбудові Київської держави;показати значимість запровадження християнства в руських землях.
Розвивальна мета : Формувати навички роботи в парах, вміння робити порівняльний аналіз історичних осіб; сприяти формуванню естетичних смаків учнів.
Виховна мета : Виховувати повагу до визначних пам'ятків історії та культури Києва;
 Завдання :  Повторення раніше вивчених понять та вивчення нових, засвоєння нових знань заданої теми, формування навичок самостійного пошуку та опрацювання матеріалу.
Очікувані результати : Після цих уроків учні зможуть: установлювати хронологічну тривалість і послідовність зазначених подій та явищ, співвідносити подію, історичне явище і століття; знаходити на карті території, пов'язані із зазначеними подіями та діяльністю людей; розповідати про історичну подію чи явище, історичних діячів на основі тексту підручника; виокремлювати в тексті головне й другорядне, складати простий план тексту підручника, зокрема у формі запитань; складати запитання щодо перебігу історичної події; висловлювати особисте ставлення до історичних подій, явищ і діячів, що пропонують для вивчення.
Тип уроку: інтерактивний (з використанням активних методів навчання і залученням усіх учнів класу до процесу засвоєння теми).
Обладнання : портрети князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого; карта «Київська Русь»; ілюстрації із зображенням Софійського собору, Золотих воріт; Текст літописної легенди про хрещення киян.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
 Завдання
1. Назвіть групи історичних джерел, з яких ми черпаємо інформацію.
2. Наведіть приклади писемних історичних джерел.
Учитель. Сьогодні ми поговоримо про письмове історичне джерело — літопис «Повість минулих літ». Звідти ми беремо основні знання про першу на нашій території державу — Київську Русь.
Робота з картою
1. Які племена заселяли Київську Русь?
2. Знайдіть місце заснування міста Києва.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
На території племені полян у V ст. виникло місто Київ. Поступово навколо Києва об'єдналися інші племена, й утворили одну з наймогутніших тогочасних держав світу — Київську Русь. Охоплювала вона території сучасних держав України, Росії, Білорусі, і тому ми вважаємо її державою наших пращурів.
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
План вивчення нової теми
І. Розбудова Київської держави за Володимира Великого .
2. Запровадження християнства. Літописна легенда про хрещення киян.
3. Розбудова держави за Ярослава Мудрого.
4. Розбудова столиці — міста Києва:
а) Десятина церква;
б) Золоті ворота;
в) Софійський собор.
Учитель. Звідки ж походить назва «Русь»? Під такою назвою згадують Київську державу іноземці-мандрівники, купці та літописці, її мешканців називали русичами. Багато українських істориків вважають, що слов'яни самі називали себе русичами або русами, а свою землю — Руссю. Ця назва співзвучна назвам багатьох річок у Подніпров'ї: Рось, Ропавка, Роставиця, Русава.
-    Князь — глава держави, владу якого передають у спадок.
-   Язичництво — обожнення сил природи, віра в багатьох богів.
-   Християнство — світова релігія, віра в Ісуса Христа. Учні записують визначення понять у зошити.
Під час уроку ми складемо хронологічну таблицю «Правління київських князів».
Ім’я
Роки
Досягнення






І. Розбудова Київської держави за Володимира Великого .
Київська держава ставала згодом все могутнішою, все більше земель підпорядковувалося київським князям. Столиця за авторитетом зрівнялася з іншими, європейськими. Особливого розквіту Русь досягла за правління Володимира Великого і Ярослава Мудрого. (перегляд відео)
Син Святослава, князь Володимир, зайняв великокнязівський престол у 980 році і тримав владу у своїх руках 35 років. За цей період землі держави збільшилися від Карпат до Оки та Волги, від міста Новгорода до Чорного моря. Управляти з Києва великою територією було надто складно.
 Отже у найбільших містах Володимир посадив власних синів, тому вся влада належала з тих пір великокняжій родині. 
 За часів Володимира стали карбувати перші монети у Давній Русі, які називалися злотники та срібники. З одного боку на них зображували самого князя, з іншого боку – тризуб, який був його гербом, і напис – срібло це чи золото.
Володимир доклав чимало зусиль для війни із загарбниками-печенігами. Він організовував походи і зміцнював військо, засновував міста-фортеці. Навколо центра столиці спорудили міцні укріплення. Збудували дитинець з 3 брамами і оборонними валами. Вартою уваги спорудою міста 10 століття була Десятинна церква Богородиці. Бабин Торжок розташовувався за церквою, до нього збігалися дороги із брам дитинця. Навкруги церкви стояли князівські палати. Тут були також двори знатних бояр. На Подолі в тому числі велася активна забудова. На пристані зустрічали торгові кораблі. На торговищі збиралися купці з різних країн світу.
2. Запровадження християнства. Літописна легенда про хрещення киян.
У 988 р. була запроваджена спільна для держави релігія – християнство.

Уривок з «Повісті минулих літ»
«...Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з'явиться хто завтра на ріці — багатий чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде». І, це почувши, люди з радістю йшли, радуючись, і говорили: «Якби се не добре було, князь і бояри сього не прийняли». А назавтра вийшов Володимир з попами цесарицинами і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі — до грудей. Діти ж [не відходили] од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а попи, стоячи, молитви творили».
Літопис руський. —К.: Дніпро, 1990. — С. 66.
З цієї причини Володимира назвали Великим та шанують його як Святого. Впровадження цієї релігії пов'язано, згідно літопису, із походом князя Володимира на Херсонес, що належав Візантії. Князь охрестився у Херсонесі і взяв шлюб з Анною, візантійською принцесою. Повернувшись у Київ, князь почав хрещення народу. Він наказав усім сходитися до Дніпра. Більшість киян зійшлися до річки. Народ загнали у воду, а священики провели масове хрещення. Це був початок хрещення всієї країни.
  Узагальнення :  Володимир, син Святослава, коли посів престол, організував походи проти племен, які не підкорялися столиці. Князь надав владу своїм синам замість племінних князів. За правління Володимира Київська Русь стала найбільшою за розмірами державою Європи. Запровадження християнства як державної релігії допомогло налагодженню дружніх відносин із іншими державами.
 Інший погляд на Володимира Сповна у дусі часу протікало і особисте життя князя. У Володимира було п'ять або шість дружин. Крім того, літописець, явно згущуючи фарби, повідомляє про 800 наложниць. Православний книжник засуджував князя. Як оповідає літопис, новгородці, дізнавшись, що Володимир йде хрестити їх, зібрали віче і присягнулися не дозволити повалити родових Богів. Народний опір очолили жрець Богомил і тисяцький Викрадай, який заявив: «Краще нам загинути, чим Богів наших дати на наругу». Свій геноцид князь Володимир почав із знищення язичеських ідолів у Києві. Всі вони були повергнуті, спалені або порубані на шматки, а зображення Перуна скинули з високого берега до Дніпра.
3. Розбудова держави за Ярослава Мудрого.
Ярослав (1019-1054 рр.), син князя Володимира, повернув західні землі, загарбані сусідами. Південні кордони він розширив завдяки перемозі над печенігами. Великою його заслугою стало зібрання законів Русі в одну книгу - «Руська правда». Коли Ярослав досяг зрілого віку, батько зробив його князем ростовським, біля 1013 року, після смерті Вишеслава Володимировича Ярослав стає князем Новгорода. У 1014 році відмова Ярослава платити дань Києву викликав гнів батька і, Володимир наказав збирати похід до Новгорода. (перегляд відео)
Проте 15.07.1015 Володимир помирає, не встигає здійснити заплановане. За версією подій, що знайшла віддзеркалення в «Повісті временних літ», престол Києва захопив князь Святополк Окаянний, який був зведеним братом Ярослава. Святополк здійснює вбивство братів; робить спробу убити також Ярослава, але йому вчасно повідомляє про небезпеку сестра Переяслава. Ярослав розпочав боротьбу із князем Тмутаракані Мстиславом, який прагнув захопити київський престол. Перемога була за Ярославом. Все ж князь залишався у Новгороді, а до Києва направив своїх посадників.
По мирному договору 1025 року князю Ярославу належала Російська земля з центром у місті Києві, а брату його Мстиславу — східна частина, з центром у Чернігові. Тільки у 1035 році, після смерті Мстислава, Ярослав отримує престол. У 1036-1937 рр. були збудовані кріпосні укріплення - «місто Ярослава», Золоті ворота із церквою Благовіщеня, храм святої Софії, засновані монастирі Ірини та святого Георгія. Вони символізували переміщення у столицю, Київ, центру світу православної віри. За Ярослава будували міста та відновлювали старі. З багатьма країнами укладали угоди миру. 

1. Які землі приєднали до Русі Володимир і Ярослав?
2. Розкажіть про кордони Русі.
 Працюємо з датами
1. Яким роком датується хрещення киян?
2. Скільки років тому це відбулося?



3. Намалюйте стрічку часу і позначте дати.
4. Розбудова столиці — міста Києва:
а) Десятина церква;

Споруджена у 989—996 роках на території Київського Дитинця Володимиром Великим, який на її побудову та утримання виділив десяту частину своїх прибутків — десятину (звідки і походить назва храму).
Десятинна церква була хрестовокупольним шестистопним кам'яним храмом. На початку XI ст. постраждала від великої пожежі. Згодом її відбудували та оточили з трьох боків галереями. Десятинну церкву оздоблювали мозаїки, фрески, різьблені мармурові та шиферні плити. Ікони, хрести та церковний посуд було привезено з Корсуня. Окрім головного престолу, церква мала ще два приділи — святих Володимира та Миколая.
У Десятинній церкві містилася княжа усипальниця, де поховано Володимира Святославича та його дружину — візантійську царівну Анну. Сюди було перенесено з Вишгорода прах княгині Ольги.
б) Золоті ворота;
Київські Золоті ворота — це пам'ятник архітектури Київської Русі, він зберігся до сьогодні. Місто Київ за часів Ярослава оточували височенні вали із сукупною протяжністю 3,5 кілометри. Золоті ворота слугували головним в'їздом до столиці. Це бойова башта великої потужності із церквою Благовіщеня над нею. Споруда викликала захват сучасників і жах ворогів. Час не беріг пам'ятник. Проте аж до середини XVIII століття ворота служили в'їздом у Київ. 

"У 1037 році, — описано у літописі, — заснував Ярослав великий град Київ, що має золоті ворота. Побудував і церкву святої Софії, а після - кам'яну церкву Благовіщеня Святої Богородиці на Золотих воротах. А це тому збудував премудрий князь Ярослав церкву Благовіщеня на Воротях, щоб завжди була радість тому граду Благовіщеня Господнім і молитвою Святої Богородиці і архангела Гаврила"
Запитання до учнів
1.      Хто з князів збудував Золоті ворота?
2.      Призначення Золотих воріт?
3.      Чому, на ваш погляд, було необхідно від реставрувати ?
Цікавенька:  
Надвратная церква Золотих воріт відтворена у вигляді чотирьох стовпного одноголового храму, апсиди якого влаштовані у стіні. Як прикраси фасадів Золотих воріт в Києві використані орнаменти з цеглини, характерні для староруських споруд того періоду. Підлоги храму прикрашені мозаїкою, малюнок якої виконаний по мотивах древньої полови Софії Київської.
в) Софійський собор.





Образотворча система мозаїк і фресок Софійського собору повністю відповідає візантійським канонам. Проте тут зустрічаються багато образів, рідких для храмів Візантії. На образотворчу програму київського храму була покладена просвітницька місія. У умовах ще зовсім недавно язичеської країни християнські сюжети, розгорнуті на церковних стінах були візуальним оповіданням про нову віру для безграмотного люду, який в масі своєї не умів читати ні по-грецькі, ні по-слав´янські. 
Після зведення перших київських соборів, і особливо після Софії Київської, цей просвітницький принцип ляже в основу традиції оформлення інтер'єру в російських церквах. Декор Софійського собору включає майже всі сцени з життя Христа, а також з житія Богородиці, апостолів Петра і Павла; також в храмі можна побачити зображення Георгія Побідоносця, архангела Михайла і цілого сонму православних святих. У подальші століття кожен православний храм на Русі відтворював на своїх стінах, а з XV століття і на іконостасах, найголовніші події і великих святих подвижників Старого і Нового Завітів. Софійські мозаїки були створені після освітлення храму — в 1040-і роки — візантійськими майстрами, яких запросив київський князь Ярослав I Володимирович. Мозаїки спочатку займали величезну площу — 640 квадратних метрів, з яких збереглися лише 260.
Запитання до учнів
1.      Як пояснити назва собору?
2.      Коли і з якої нагоди розпочато його будівництво?
3.      Які види оздоблення використали майстри?
4.      Чим відрізняється фреска від мозаїки?
5.      >Чому собор можна вважати центром книжної науки і освіти?
6.      Як історія храму пов'язана з іменем Ярослава Мудрого?
  Повторення термінів
1. Князь
2. Фрески
3. Військо
4. Собор
5. Християнство
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Про яку державу йшлося на уроці?
2. Хто очолював цю державу? Дайте визначення поняття князь.
3. Яких князів ви знаєте?
4. Поставте картки з іменами князів у хронологічній послідовності їх перебування при владі.
5. Хто започаткував династію Рюриковичів?
6. Хто з київських князів відзначався найбільшою войовничістю?
7.  Що ви знаєте про діяльність Володимира Великого та Ярослава Мудрого?
Підсумок уроку
 Вчитель : Найвагоміший внесок у розбудову і зміцнення Київської Русі зробили князі Володимир Великий і Ярослав Мудрий. Якщо спробувати відтворити в уяві неповторний образ Києва тих часів, то перед нами постане велике місто з прекрасними будовами: міцними дубовими стінами й могутніми баштами, пишними княжими палатами, просторими боярськими хоромами, чепурними будинками городян. Вражають неповторною величчю розкішні храми — Десятинна церква, Софійський собор, церква Василя тощо. Слава Києва тієї пори лунала не лише на Русі, а й на Заході. Тому імена князів шановані й нині
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати відповідні параграфи підручників.
2. Підготувати повідомлення «Козацькі звичаї».


Тести (7 клас)

1.Вільний селянин - це 

А) закуп; 
Б) тіун; 
В) холоп; 

Г) смерд; 

Д) огнищанин; 
2. До слов'янських богів не відноситься 
А) Даждьбог 
Б) Перун  
В) Тор
Г) Велес 
Д) Мокош

3 Відкого на Русі пішла династія Рюриковичів :
А) Володимир Хреститель.

Б) Святослав.
В) Віщий Олег. 
4. Який князь помер через жадібність :
А) Віщий Олег. 

Б) Святослав.
В) Ігор.
Г) Володимир Великий
5 Залежний селянин - це 

А) тіун; 
Б) смерд; 
В)раби; 
Г) закуп; 
6. Який з перелічених народів не відноситься до східних слов'ян? 
А) Печеніги; 
Б) Сіверяни; 
В) Древляни; 
Г) Поляни; 
Д) Дреговляни; 
Е) Кривичі. 

7. Релігія, прийнята на Русі в 988 р., називається? 

А) язичництво; 
Б) православ'я; 
В) католицизм; 
Г) євангелізм. 

8. У руських билинах князя Володимира називали :
А) Ясні очі. 

Б) Володимир Добрий
В) Мудрий
Г) Красним Сонечком
9. Володимир увів :
А) Дерев’яні рублі

Б) гривні
В) Мідні монети 
Г) Срібні монети
10. Першою релігійною будівлею християнства є:

А) Софійський собор. 
Б) Борисоглібська церква.

В) Успенський собор.
Г) Десятинна церква. 
11. Великий князь київський з 980 р., молодший син Святослава
А) Володимир Великий 

Б) Віщий Олег. 
В) Ігор.
Г) Ярослав.

Самостійна робота 9 клас (Історія України )
ПІБ                                                                                 клас
Варіант І
 1. Укажіть, про кого йдеться у наведеному тексті.
Він очолив Тульчинську управу «Союзу благоденства», а потім йому належала провідна роль у діяльності Південного товариства. Автор «Руської правди». А) М. Бестужев-Рюмін; В) П. Пестель; Б) М. Муравйов-Апостол;
 Г) П. Борисов.
2 Укажіть місто у якому протягом 1818-1819 рр. діяла масонська ложа «Любов до істини».
А) Чернігів; Б) Чугуїв; В) Київ; Г) Полтава.
3. Визначте, про яку подію йдеться у наведеному тексті.
Коли розпочалася російсько-турецька війна, то частина колишніх запорожців вирішила повернутися до України. Але російський уряд не дозволив їм оселитися на землях їхніх предків. Козакам було виділено землю на узбережжі Азовського моря.
А) Перехід задунайських козаків у російське підданство;
Б) участь козаків у російсько-турецькій війні 1806-1812 рр.;
В) ліквідація Запорозької Січі;
Г) зруйнування Росією Задунайської Січі.
4 Укажіть подію, яка відбулася:   раніше за інші.
А) Російсько-французька війна;
Б) вихід альманаху «Русалка Дністрова»;
5. Оберіть, на вашу думку, один правильний варіант . Укажіть прізвища греко-католицьких священиків, які були носіями української національної ідеї.        1) М. Левицький;           2) І. Вагилевич;             3) Й. Лозинський;
4) І. Могильницький;            5) М. Шашкевич;           6) І. Лаврівський;
7) Я. Головацький.
А) 2, 3, 4, 5;       В) 3, 4, 5, 7;        Б) 1,3, 4, 6;         Г) 1,4, 6, 7.

ПІБ                                                                   клас
Варіант II 
1. Укажіть, про кого йдеться у наведеному тексті
Член масонської ложі, директор гімназії вищих наук у Ніжині. Виступав проти деспотизму «російського царизму» в Україні.
А) І. Орлай; В) П. Пестель;Б) Я. Вагилевич; Г) І. Могильницький.
2 Укажіть місто  Слобожанщини, у якому в 1805 р. було відкрито університет.
А) Суми; Б) Харків; В)Стародуб; Г) Охтирка.
3. Визначте, про яку подію йдеться у наведеному тексті.
З діяльністю гуртка були пов’язані декілька десятків створених представників старшинських родів (Полетики, Капнисти та інші). Члени гуртка пропагували ідею української самостійності.
А) Діяльність гуртка «Руська трійця»;
Б) діяльність гуртка «Харківських романтиків»;
В) діяльність гуртка у Новгород-Сіверькому;
Г) діяльність «Товариства об’єднаних слов’ян».
В) заснування в Перемишлі «Товариства священиків»;
Г) створення Київського генерал-губернаторства.
4 Укажіть подію, яка відбулася:     пізніше за інші.
А) створення «Союзу благоденства».
Б) початок діяльності масонської ложі «Любов до істини».
5 Оберіть, на вашу думку, один правильний варіант . учасників національно-культурного відродження на Слобожанщині.
1) І. Могильницький;              2) Г. Квітка-Основ’яненко;
3) А. Метлинський;           4) М. Максимович;    5) М. Шашкевич;
6) М. Костомаров;           7) Е. Філомафітський.
А) 1,2, 3, 5;          В) 4, 5, 6, 7;           Б) 3, 4, 5,6;             Г) 2, 3, 6, 7.




Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)