 |
 |
Традиційна ірландська маска для гайзінга (початок XX століття) та прикрашення будинку світильниками Джека 1919 року
|
Історик Ніколас Роджерс, який вивчав витоки Хеловінфгриазначав, що, незважаючи на спроби пов'язати його походження з давньоримським святом Паренталії, прообраз Хеловіна, найімовірніше, зародився лише з появою кельтського язичницького свята Савин[15], опис якого з'являється в староірландській літературі починаючи з X століття[16]. Назва цього свята походить від староірландського слова Samhain, яке означало «кінець літа» та згодом перетворилося в ірландську назву місяця листопада[15][17][18].
Згідно з Оксфордським словником фольклору, Савин був святом одночасно для всіх народів Британських островів та міцно асоціювався зі смертю та надприродним. Водночас немає жодних доказів того, що в язичницькі часи свято мало якесь особливе значення, крім сільськогосподарського та сезонного. Традиційно вважається, що сприйняття Савина як темного язичницького свята, пов'язаного з мертвими, зобов'язане своєю появою християнським ченцям X–XI століть, які писали про нього через приблизно два сторіччя після затвердження Дня всіх святих та приблизно через чотириста років після прийняття Ірландією християнства[19]. Водночас, уже в VIII столітті День усіх святих починає поступово заміщати Савин; завдяки взаємопроникненню гельських традицій та католицьких обрядів, починають формуватися перші зачатки майбутнього Хеловіна[20].
З цього моменту починається спадкоємний розвиток двох свят. Як і Савин, Хеловін традиційно відзначається в ніч на 1 листопада. В Шотландії та Ірландії Савин носив назву Oidhche Samhna і Oíche Samhna (на шотландській та ірландській відповідно), і сучасні носії гельських мов і досі позначають Хеловінсловами Oíche/Oidhche Samhna, зокрема таку назву збережено у Вікіпедії ірландською мовою. Досі на півночі Шотландії та Ірландії прийнято проводити ритуали для заспокоєння мертвих та розповідати вночі 31 жовтня легенди про предків[21][22].
Приблизно в XVI столітті склалася традиція випрошування солодощів надвечір 31 жовтня. Діти і дорослі одягали тканинні маски та ходили від одних дверей до інших, вимагаючи від господарів частування та дрібно пустуючи. Звичай вдягати рольові костюми та носити з собою «ліхтар Джека» з'явився лише на рубежі XIX і XX століть, причому в обмін на гроші або їжу спочатку потрібно було пропонувати різні розваги[23].
Північноамериканські альманахи кінця 18 та початку 19 століття не подають ніяких відомостей про святкування Хеловіну там.[24]Наприклад, Пуритани Нової Англії, не схвалювали це свято[24]. Його бурхливе поширення почалося разом із хвилями ірландської та шотландської еміграції до Америки протягом 19 століття. Зрештою, Хеловін прижився на новому місці та популяризується звідти в усьому світі.[24] Спершу святкування обмежувалися лише емігрантськими громадами, та вже невдовзі, до середини 20 століття, святкувалося всіма американцями від узбережжя до узбережжя, незалежно від походження, суспільного чи грошового становища.[25]
Святкування різними народами[ред. • ред. код]
Після того, як Хеловін почав активно відзначатися з XIX століття в США і Канаді, він поширився у всьому світі завдяки впливу американської культури, при цьому існує ряд регіональних відмінностей. Наприклад, в Ірландії прийнято влаштовувати великомасштабні піротехнічні дійства та багаття, а в Шотландії він звичай відсутній[26][27]. За межами країн, де живуть нащадки кельтів, свято носить скоріше комерційний характер, ніж культурний або ритуальний[28]. В Японії на честь свята проводяться щорічні паради, що іноді досягають величезної кількості учасників і створюють великі проблеми міським службам[29]. Найвідоміший захід такого роду проходить в місті Кавасакі, вважається, що воно — найстаріше місце святкування Хеловіна в Японії[30].
У Європі особливо популярні вечірки Хеловіна у стародавніх замках, де вештаються страхітливі привиди. Німці влаштовують жахо-карнавал у замку Франкенштайна, що неподалік Дармштадта. Кілька тисяч люду вдягали найстрашніші з масок, які мали, та лякали перехожих. Для більшого жаху влаштували навіть кілька страт. Однак і глядачі, і ті, кого страчували, — лише гиготіли. За поганськимивіруваннями західних європейців у ніч Хеловіну відчиняються двері у потойбічний світ, і духи померлих приходять на землю, щоб знайти собі відповідне тіло. Тому від усіляких скелетів, вампірів та привидів, що можуть постукати у ваші двері, досвідчені люди радять відкупитися — насипати торбу гостинців-ласощів.
У США та Великій Британії святкування починають заздалегідь: вечір напередодні Хеловіна, 30 жовтня, називають Ніч пустощів(Mischief Night). У цей вечір діти і підлітки мають право розіграти своїх знайомих і сусідів. Типові пустощі включають намазування вікон автомобілів милом, закидання будинків яйцями і гнилою городиною. Діти можуть обмотувати дерева туалетним папером або дзвонити в двері, а тоді тікати. Нерідко такі жарти межують з вандалізмом, тому часто крамниці не продають дітям яйця в період святкування Хелловіна.
Символи[ред. • ред. код]
Більшість символів свята мають довгу історію. Наприклад, традиція виготовлення гарбузів-світильників пішла від кельтського звичаю створювати ліхтарі, які допомагають душам знайти шлях в чистилище[31]. У Шотландії символом Хелоуїна виступала ріпа[32][33], але в Північній Америці її швидко замінив гарбуз, як більш дешевий та доступний овоч[32]. Вперше створення гарбузів-світильників в Америці було зафіксовано в 1837[34]; цей ритуал, що проводився під час збору врожаю, не мав ніякого відношення до Хеловіну аж до другої половини XIX століття[35].
Популярними є костюми персонажів класичних фільмів жахів, наприклад, Мумії та чудовиська Франкентштейна. У святковому оздобленні будинків велику роль відіграють символи осені, наприклад, сільські лякала[31]. Основними темами Хеловіна є смерть, зло, окультизм та монстри. Традиційними кольорами є чорний та помаранчевий[36].
Світильник Джека[ред. • ред. код]
Головним символом свята є так званий [[Ліхтар Джека] (англ. Jack-o'-lantern — Джек-Ліхтар). Він являє собою гарбуз, на якому вирізано зловісно усміхнене обличчя; всередину гарбуза кладуть запалену свічку. Вперше «світильники Джека» з'явилися у Великій Британії, але спочатку для їх виготовлення використовували брукву або ріпу[32]. Вважалося, що подібний плід, залишений в День всіх святих біля будинку, буде відганяти від нього злих духів[37]. Коли традиція святкування Хеловіна поширилася в США, світильники стали робитися з гарбузів, більш доступних та дешевих[32].
Витоки цього звичаю можна знайти в стародавніх ірландських та британських традиціях вирізання на овочах осіб під час проведення різних ритуалів[38]. Сучасний вигляд «світильник Джека» отримав приблизно в 1837, тоді ж він і отримав цю назву[39]. В 1866 він вже міцно асоціювався з Хеловіном[40]. Втім, у США різьблений гарбуз ще задовго до популяризації Хелловіна використовувався як один із символів збору врожаю[41]. В 1900 його використання під час цього свята поступово увійшло в побут.
Музика[ред. • ред. код]
Як і інші свята, Хеловін має свої відомі пісні та тематичну музику. Широко відома пісня «Monster Mash» поп-музиканта Боббі Пікеттастала, на думку ряду музичних критиків, своєрідним гімном Хеловіна[42]. Іншою дуже популярною піснею є композиція «This Is Halloween», написана Денні Ельфманом. Вона увійшла до саундтреку до анімаційного фільму Кошмар перед Різдвом і неодноразово була переспівана різними не лише американськими, але і японськими виконавцями[43][44][45].
Також часто зі святом асоціюється група Midnight Syndicate, творчість якої, за словами деяких авторів, стала синонімом цього свята. Творчість колективу фактично визначила основні риси «музики Хеловіна», визначило її стандарти та зробило вплив на інші подібні проекти[46][47][48][49]. 11 вересня 2009 AOL Radio опублікувало рейтинг «10 найкращих альбомів у жанрі „Хеловін“»; Midnight Syndicate зайняли в ньому одразу три місця — третє, четверте та восьме[50]. 2010 року група випустила окремий збірник Halloween Music Collection.
Часто для лякаючих атракціонів під час святкування Хеловіна використовують атмосферні композиції в жанрі ембієнт, що складаються з лякаючих елементів на зразок скрипів, виття вовків і тому подібного. Найпопулярніша в цьому плані музика тієї ж групи Midnight Syndicate, яка задає стандарти для цієї індустрії[46][51]. Відома група Nox Arcana, чий альбом Grimm Tales став джерелом натхнення для створення парку Scary Tales: Once Upon A Nightmare на студії Universal Studios Halloween Horror Nights[52][53][54]. На вечірках використовується танцювальна музика, написана в жартівливо-лякаючому стилі, або композиції з саундтреків до фільмів жахів[55]. Відомою композицією стала пісня Let's Get Tricky котра була виконана Белою Торн і Рошоном Феганом. Вона звучала у відомому ТВ-серіалі на каналі Дісней — «Танцювальній лихоманці».
Традиції[ред. • ред. код]
Костюми[ред. • ред. код]
Одягання в карнавальні костюми — порівняно недавній елемент свята. Вперше як повноцінний звичай воно було зафіксовано на початку XX століття та сходить до американських традицій костюмованих вечірок[56]. Вперше носіння маскарадних костюмів на Хеловін зареєстровано в 1895 в Шотландії[57], коли діти в масках ходили по домівках та отримували цукерки, тістечка, фрукти та гроші[57]. Немає жодної згадки про подібні традиції в США, Ірландії або Англії до 1900 року[58]. В Шотландії дітей, які, одягнувшись у карнавальні костюми, зображують різних монстрів або інших персонажів, ходять від будинку до будинку та випрошують солодощі, називають guisers, а сам звичай —Guising («гайзінг», від англ. guise — носіння маски, наряду, жартівливе перевдягання)[23][59]. Костюми для Хеловіна, зазвичай, починають продавати ще в серпні[60].
Самі костюми на Хеловін значно еволюціювали за минуле століття. Спочатку костюми були образами потворних схудлих людей. Це виглядало далеко не святково та достатньо лякаюче. Але вже до початку 2000 костюми все більше набували яскраві образи і саме свято перетворювалося на шоу[61].
Дослідження, проведене Інститутом роздрібної торгівлі США, показало, що 2005 року 53,3% американців планували купити маскарадний костюм на Хеловіні мали намір витратити на це в середньому 38 доларів 11 центів. Загальні доходи від продажу костюмів склали $3,3 млн в 2005 і $4,96 млн — в 2006[62]. В 2009, під час економічної кризи, середня сума витрат на придбання Геловінської атрибутики громадянами США зменшилася на 15% у порівнянні з 2008 роком та склала 56 доларів 31 цент[63].
 |
 |
Прикрашені до свята будинки в Оттаві. Прикрашення будинку на Хелловін каже, що тут чекають на дітей
|
Основна тема костюмів на Хеловін — це різна нечисть або надприродні персонажі, проте популярні й костюми на абсолютно довільну тематику, хоча основний мотив продовжує залишатися найпоширенішим[64]. Так, в 2000-х серед костюмів на Хеловін можна було зустріти не лише костюми вампірів, перевертнів або відьом, а й фей, королев, діячів поп-культури та навіть рольові костюми сексуальної тематики[65].
Випрошування солодощів (Trick-or-treat)[ред. • ред. код]
Традиція вбиратися в костюми та ходити від хати до хати, випрошуючи солодощі, з'явилася ще в Середньовіччі та спочатку була пов'язана з Різдвом. В Англії та Ірландії бідняки здавна ходили по домівках та випрошували так звані «духовні тістечка» в День всіх святих (1 листопада), обіцяючи в обмін молитися за душі померлих родичів господарів. Хоча цей звичай вважається споконвічно британським[66], дослідники також знаходили згадки про нього на півдні Італії[67]. Один з персонажів комедії Вільяма Шекспіра «Два веронці» вимовляє фразу «Ти скиглиш, як жебрак на День всіх святих», що свідчить про значне поширення цього звичаю вже наприкінці XVI століття[68].
Термін Trick-or-treat вперше став використовуватися в США[69], перший раз його використання зафіксовано 1934 року[70], а сам він почав активно поширюватися лише з 1939 року[71]. Літературно його можна перевести як жарт або частування (поширені варіанти —частування чи шкода, цукерки або смерть"" та ін.) що вказує на жартівливу загрозу нанести шкоду, якщо господар не принесе дітям частування. Але усталеного перекладу терміну на українську мову немає та зазвичай він надається в оригіналі, або з заміною на фразу гаманець або життя. Хоча термін спочатку згадувався лише на заході Північної Америки, до 1940-років відзначено вже широке поширення по всій країні[72]. В нинішні часи фраза носить виразно жартівливий відтінок і її часто використовують за межами США, наприклад, в Ірландії[69] та Японії[73], не боячись отримати звинувачення в здирництві.
Ігри та інші традиції[ред. • ред. код]
Окрім випрошування солодощів та носіння різноманітних костюмів, святкування Хеловіна також пов'язано з деякими специфічними іграми та ворожіннями. Наприклад, можна зустріти згадки про ворожіння за допомогою шкірки: шотландські дівчата зрізали шкірку з яблук, намагаючись зробити її якомога довше, і кидали через плече. Вважалося, що впала шкірка приймала вигляд першої літери прізвища судженого[22]. Інший звичай ґрунтувався на відомому повір'ї про Криваву Мері, який в наші дні перетворився в популярну міську легенду. Це гадання полягало в тому, що молоді дівчата мали в темному домі піднятися по сходах спиною вперед та провести свічкою перед дзеркалом. Після цього в дзеркалі нібито мало показатися обличчя майбутнього чоловіка, але дівчина могла побачити в дзеркалі й череп — це означало, що вона помре, так і не вийшовши заміж[74][75][76].
Атракціони[ред. • ред. код]
Важливою традицією святкування Хеловіна є організація так званих Haunted attractions (укр. Атракціони, населені примарами), головна мета яких — приємно налякати відвідувачів[77]. Найстаршим подібним атракціоном вважається «Населений примарами будинок Ортона та Спунера», відкритий 1915 року[78]. У більшості випадків цей бізнес має чіткі сезонні рамки. Від звичайних «будинків з привидами» ці атракціони відрізняються використанням стогів сіна і кукурудзяних лабіринтів в символіці[79]. Подібні заходи приносять США приблизно 300–500 мільйонів доларів на рік і залучали до 400 000 клієнтів під час піку цієї індустрії 2005 року[77]. Технічний рівень подібних проектів постійно зростає, аж до голлівудського рівня[80].
У США до цих атракціонів пред'являється ряд вимог. Крім стандартного дотримання правил безпеки, вони повинні бути обладнані знаками, що попереджають про густий туман, гучні звуки тощо. Зазвичай відвідування цих атракціонів заборонено для вагітних жінок та людей зі слабким серцем. Відповідно до закону, перед відкриттям атракціон повинен отримати спеціальний дозвіл перевіряючих[81].
Корпорація Дісней щорічно відзначає Хеловін у всіх своїх тематичних парках. В атракціоні Примарний маєток (тільки Каліфорнія та Токіо) міняють все досконально і за основу свята в Переддень Дня всіх святих царює обстановка «Жаху перед Різдвом» Тіма Бертона, де головним персонажем мультфільму є Джек Скеллінгтон.
Святковий стіл[ред. • ред. код]
 |
 |
Хелловінські солодощі
|
Через те, що у Північній півкулі Хеловін припадає на пору осіннього врожаю яблук, одне з чільних місць на святковому столі посідають яблука, які вкривають поливкою, цукрують(англ.), карамелізують(англ.) або викачуюють у цукровому сиропі та горіхах. Спочатку існувала традиція роздавати дітям яблука-цукерки, але вона швидко зійшла нанівець через міську легенду, яка свідчила, що в подібні цукерки злі люди кладуть шпильки та голки[82]. Хоча подібні випадки були зареєстровані кілька разів, вони ніколи не призводили до серйозних травм[83]. Багато батьків були впевнені, що ці випадки були спровоковані ЗМІ, які зрощували істерію на тлі неправдивих чуток[84].
У свою чергу, в Північній Америці популярні кенді корни та кенді пампкіни, цукерки у вигляді кукурудзи та гарбуза відповідно. Кенді корн представляє з себе цукерки з цукру, кукурудзяного сиропу, штучних барвників та сполучних речовин[85]. Рецепт та спосіб їхнього приготування практично не змінився, виробництво кенді корнів досі базується на ручній роботі[86]. Незважаючи на свою назву, кенді пампкін являє собою лише варіацію кенді корну[87]. Головна відмінність «гарбузів» від «кукурудзи» це використання меду, більш рясне додавання зефіру і, нарешті, часто використовуваний особливий нежирний крем[88][89].
Донині, у сучасній Ірландії до свята випікають (або тепер, купують) Бармбрек (англ.) (ірл. гел. báirín breac), легкий плодовий пиріг, у який закладають горох, дерев'яну тріску, шматок тканини, монету та кільце. Предмет, що попався їдцю пророкував майбутнє: горох — не чекати швидкого весілля, тріска — неприємності в сімейному житті, шматок тканини — бідність, монета — багатство, кільце — швидке весілля. Відповідно до цієї традиції зараз продаються бармбреки з іграшковими кільцями всередині[90]. Ця традиція є подібною до звичаю готування Торту (Трьох) Королів (англ.) під час Богоявлення, найбільш поширеної у романських країнах.
Деякі приклади «Хеловінської» кухні:
- Бармбрек (англ.) (Ірландія)
- Іриски з Багаття (Велика Британія)
- Яблука в поливі (en:candy apple/en:toffee apple) (Британія й Ірландія)
- Цукровані яблука, кукурудзяні цукерки, цукерки-гарбузи (Північна Америка)
- «Мавпячі горішки» (арахіс у шкаралупі) (Шотландія й Ірландія)
- Карамелеві яблука (англ.)
- Карамелеві бахканці
- Колканон (англ.) (ірландська страва з картопляного пюре та капусти)
- Різноманітні цукерки у вигляді черепів, крихітних гарбузів(англ.), кажанів тощо
- Гарбузові пироги та хліб
- Смажене гарбузове насіння
- Смажена солодка кукурудза
- Торти-душі (англ.)
- Піца зі страшним обличчям[91]
Зв'язок з релігією[ред. • ред. код]
Християнство[ред. • ред. код]
Представники різних християнських конфесій по-різному відносяться до святкування Хеловіна. Деякі парафії англіканської церкви підтримують свято, вважаючи його проведення частиною християнських традицій Дня всіх Святих[92][93], а деякі протестанти відзначають Хеловіну пам'ять про Реформацію, святкування якої відзначається в той же день[94][95]. Отець Габріель Аморт, ватиканський екзорцист, вважає, що «якщо американські та англійські діти одягаються як відьми на одну ніч в році, то це не проблема. Немає нічого поганого, якщо це всього лише жарт»[96]. Багато сучасних протестантських та католицьких священнослужителів сприймають свято як веселий захід для дітей, дозволяють проводити його в своїх парафіях, дозволяють дітям та їхнім батькам вбиратися, грати в ігри і безкоштовно отримувати цукерки[97].
Найчастіше християни сприймають свято нейтрально через його відверту жартівливість та награність. Римо-Католицька Церква не вважає свято релігійним, але визнає його зв'язок з християнством[98], у зв'язку з чим дозволяє відзначати його в будь-яких церковно-парафіяльних школах[99].
Водночас деякі християни критикують та відкидають святкування Хеловіна, вважаючи, що його традиції сягають до язичництва та деяких напрямків окультизму, що суперечить християнським ідеалам[100]. Окремі фундаменталістські та консервативні євангелічні церкви приурочують до дня Хеловіна випуск брошур, що описують муки грішників у пеклі[97], і протестують проти проведення свята, мотивуючи це тим, що воно розвинулося з язичницького дня мертвих[101]. Соціолог Джеффрі Віктор та культуролог Джек Сантіно стверджують, що в США напередодні Хеловіна зростає кількість «сенсаційних» газетних публікацій і в цілому посилюється «сатанинська паніка»[102][103].
У країнах Східної Європи багато представників православної церкви виступають різко проти святкування Хеловіна, вважаючи, що це «свято внутрішньої порожнечі та побічна ознака глобалізації»[104]. Незважаючи на зростаючу популярність цього свята в Україні, УПЦ МП та УПЦ КП негативно відносяться до святкування Хеловіна: Архієпископ Запорізький та Мелітопольський Лука навіть звернувся до влади Запоріжжя та області з вимогою припинити поширення в регіоні «чужого православному народові» свята[105].
Неоязичництво[ред. • ред. код]
Прихильники Віккі ототожнюють Хеловінз Савин та відзначають його як священний день року[106]. Серед віккан Савин та Хеловін вважаються одним святом, вони називають його «sow-en». Цей підхід базується на культі «бога Савина» (або «Самайна»), якого віккани, слідом за рядом фольклористів XIX століття, вважали кельтським богом Смерті. Одночасно з цим деякі християнські фундаменталісти вважали слово «Савин» походить від імені Сатани. Обидві ці точки зору сучасним науковим співтовариством спростовуються, оскільки насправді слово «Савин» дослівно перекладається зі староірландської як «листопад», і те ж саме значення слова збереглося в сучасній мові[107].
Реконструктори життя кельтських народів роблять в цей день підношення богам та своїм предкам[106].
Хеловін у популярній культурі[ред. • ред. код]
.jpg)
Хеловіну присвячена сьома серія «Кон'юнктивіт» першого сезону мультсеріалу «South Park». В ній Ерік Картменнадягає традиційний костюм привида, який дуже схожий на балахон ку-клукс-клану, а Кенні стає зомбі та викликає епідемію в місті. За словами Майка Хіггінса з The Independent, Хеловінський костюм Гітлера, який також носив в цій серії Ерік Картман, дозволив закріпити за Еріком образ великого негативного символу 1990-х років[108]. Тема Хеловіна була піднята ще раз в серії «Пекло на землі 2006», яка стала скандальною через появу в ньому Стівена Ірвіна, загиблого менш ніж за два місяці до того[109][110][111].
З Геллвінських епізодів також широко відомий «Treehouse of Horror» (укр. «Будинок жахів») — епізоди американського мультсеріалу Сімпсони, які, виходячи під час свята, були виконані в традиційній для фільмів жахів манері[112]. Кожний такий епізод складається з трьох міні-історій, що пародіюють різноманітні міські легенди, відомі фільми жахів або просто об'єкти поп-культури. Вважається, що подібні епізоди є найбільш рейтинговими в кожному сезоні[113], наприклад, 1996 року п'ятий випуск цього циклу отримав головну нагороду Інтернаціонально анімаційного фестивалю в Оттаві[114].
Одним з родоначальників спід-металу та павер-металу вважається німецький гурт Helloween. Засновник гурту Кай Гансен вибрав їй подібну назву в честь свята та зробив ліхтар Джека талісманом групи. Назва гурту пишеться через e, а не a, щоб зробити відсилання до пекла (англ. hell)[115]. Назву «Trick or Treat» носить італійський пародійний павер-метал-гурт з Модени, пісні якого присвячені дитинству та супутній тематиці на-кшталт олов'яних солдатиків та диснеївських персонажів.
У декораціях свята проходить дія культового фільму режисера Джона Карпентера «Хелловін», однією з найбільш значущих картин в жанрі слешер. Історія маніякаМайкла Майєрса пізніше була продовжена, і до 2009 року в рамках франшизи було знято ще дев'ять фільмів. Оригінальні творчі знахідки Карпентера справили величезний вплив на розвиток жанру, а також принесли Карпентеру славу одного з найкращих режисерів фільмів жахів[116]. Майкл Майєрс став культовим та відомим персонажем, що вплинув на багатьох наступних кіноманіяків[117][118].
Хеловіну присвячено твір відомого письменника Роджера Желязни «Ніч у тужливому жовтні». У книзі розповідається про Велику Гру, яка проходить на Хеловін раз на кілька десятиліть та кожний раз в новому місці. Коли ніч Хеловіна збігається з повним місяцем, тканина реальності рідшає та можуть бути відкриті ворота між цим світом та царством Великих Древніх. Процес відкриття цих воріт і є Гра.
Немає коментарів:
Дописати коментар